⸙ Index Librorum ⸙

04:19 - Андрій Любка пише резонансний пост, повторюючи польські наративи про Волинську трагедію, а ще буквально проводить аналогію між жертвами рашиsтів та жертвами УПА. Допис моментально розносять його польські колеги по всьому медіапросторі.

04:20 - Андрій Любка отримує польську літературну премію ім. Джозефа Конрада-Коженьовського.

Чи заслужена премія? Вважаю, що так, адже поважаю Любку як есеїста і навіть як письменника.
Чи пов'язані вищенаведені факти між собою? Звичайно ж ні. В жодному разі. Анітрохи. Як можна про таке навіть подумати?

Так само, як і Андрій Любка, я вболівав за Михеда.

Що ж, подивимося. Премію вручають за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання - особливо зверніть увагу на оцей універсалізм послання, адже інноваційність форми чи послідовність реалізації творчого шляху якось не в'яжуться з Любкою. За останні три воєнні роки він видав дві книги, хоча майже всі есеї зі збірки "Щось зі мною не так" були написані до війни. Отож, залишається збірка коротеньких есеїв "Війна з тильного боку" - жодної інноваційності форми там нема. Зрештою, як сказав сам Андрій Любка з нагоди вручення премії, останніми роками він більше волонтер, ніж письменник. Натомість Олександр Михед, котрий теж був у трійці фіналістів, написав справді нестандартний текст "Позивний для Йова", а потім - не менш круту й оригінальну книгу про українських класиків. Але! Ніякого загравання з поляками чи, тим більше, з темою Волинської трагедії (чи "волинської різні", як кажуть поляки). Отож, якийсь не такий універсалізм послання, так? Полякам не зайшло. Антирашистські та антиколоніальні послання Михеда поляків не вразили, недостатньо універсальні, не те, що "волинська різанина".

Трохи раніше я писав, що Любка продався полякам. І премія Конрада цьогоріч - надто очевидний черговий збіг. Ви можете, звісно, сумніватися в цьому, й маєте право. Але прослідкуйте стрімке кар'єрне зростання Любки за останні рік-два. І дивіться, що буде далі. Не будьмо наївними.

Facebook

Andriy Lyubka

11 років тому я написав для Радіо свобода текст «Я прошу вибачення», в якому окреслив своє ставлення до Волинської трагедії, що стала перепоною для розвитку польсько-українських відносин.

Тоді, в...

www.tg-me.com/tw/INDEXLIBRORUM Telegram Group/com.IndexLibrorum/537

142 viewsDec 17, 2024 at 14:27

04:19 - Андрій Любка пише резонансний пост, повторюючи польські наративи про Волинську трагедію, а ще буквально проводить аналогію між жертвами рашиsтів та жертвами УПА. Допис моментально розносять його польські колеги по всьому медіапросторі.

04:20 - Андрій Любка отримує польську літературну премію ім. Джозефа Конрада-Коженьовського.

Чи заслужена премія? Вважаю, що так, адже поважаю Любку як есеїста і навіть як письменника.
Чи пов'язані вищенаведені факти між собою? Звичайно ж ні. В жодному разі. Анітрохи. Як можна про таке навіть подумати?

Так само, як і Андрій Любка, я вболівав за Михеда.

Що ж, подивимося. Премію вручають за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання - особливо зверніть увагу на оцей універсалізм послання, адже інноваційність форми чи послідовність реалізації творчого шляху якось не в'яжуться з Любкою. За останні три воєнні роки він видав дві книги, хоча майже всі есеї зі збірки "Щось зі мною не так" були написані до війни. Отож, залишається збірка коротеньких есеїв "Війна з тильного боку" - жодної інноваційності форми там нема. Зрештою, як сказав сам Андрій Любка з нагоди вручення премії, останніми роками він більше волонтер, ніж письменник. Натомість Олександр Михед, котрий теж був у трійці фіналістів, написав справді нестандартний текст "Позивний для Йова", а потім - не менш круту й оригінальну книгу про українських класиків. Але! Ніякого загравання з поляками чи, тим більше, з темою Волинської трагедії (чи "волинської різні", як кажуть поляки). Отож, якийсь не такий універсалізм послання, так? Полякам не зайшло. Антирашистські та антиколоніальні послання Михеда поляків не вразили, недостатньо універсальні, не те, що "волинська різанина".

Трохи раніше я писав, що Любка продався полякам. І премія Конрада цьогоріч - надто очевидний черговий збіг. Ви можете, звісно, сумніватися в цьому, й маєте право. Але прослідкуйте стрімке кар'єрне зростання Любки за останні рік-два. І дивіться, що буде далі. Не будьмо наївними.

BY ⸙ Index Librorum ⸙